Перейти до вмісту
Українська

Kirčiuotės: чотири акцентні парадигми

Рівень C1Перевірено 

Усі литовські слова, що відмінюються (іменники, прикметники, числівники, займенники, дієприкметники), наголошуються за чотирма моделями — kirčiuotės. У словниках їх позначають цифрами 1, 2, 3, 4. Що таке знаки наголосу й інтонації — у правилі kirtis і priegaidės.

Як визначити: дві форми множини

Section titled “Як визначити: дві форми множини”

Kirčiuotę видно з двох відмінків множини — давального і знахідного: чи падає наголос на закінчення.

Kirčiuotė Давальний мн. Знахідний мн. Приклад
1 основа основа káulas — káulams, káulus
2 основа закінчення rankà — rañkoms, rankàs
3 закінчення основа galvà — galvóms, gálvas
4 закінчення закінчення dienà — dienóms, dienàs

1 — наголос нерухомий, завжди на основі: káulas, káulo, káului, káulą…; úoga, úogos…; bùlvė, bùlvės…

2 — основа, але подекуди закінчення. Наголос «зіскакує» на закінчення в називному однини на -a, в орудному й місцевому з односкладовим закінченням і в знахідному множини: rankà — rañkos — rañkai — rañką — rankà — rañkoje; sõdas — sodù — sodè — sodùs.

3 — основа, але в багатьох формах закінчення: galvà — galvõs — gálvai — gálvą; dárbas — dárbo — darbè; darbáms — dárbus. Для довших слів є підтипи 3a, 3b, 34a, 34b: obuolỹs — óbuolį (3a), uždavinỹs — ùždavinį (34b).

4 — як 3, але й знахідний множини на закінченні: kẽlias — keliù — keliáms — keliùs; skarà — skaróms — skaràs.

Правило передостаннього складу

Section titled “Правило передостаннього складу”

Головна підказка для 2-ї і 4-ї kirčiuotės. Якщо склад перед закінченням короткий або з висхідною інтонацією (˜), наголос переходить на закінчення:

  • у називному однини на -a;
  • в орудному і місцевому з односкладовим закінченням;
  • у знахідному множини.

Двоскладове закінчення наголос не забирає: rañkoje, не неправильно: rankojè.

Джерела

Повідомити про помилку