Перейти до вмісту
Українська

Вимова приголосних: оглушення, уподібнення, змішані дифтонги

Рівень A1Перевірено 

Литовські слова пишуться за морфологією (так, щоб корінь було видно), а звучать за правилами вимови: сусідні приголосні пристосовуються один до одного. Ці правила дуже схожі на українські. Літери, дифтонги ai, au, ei, ui, ie, uo і м’якість — у правилі про абетку.

Оглушення в кінці слова

Section titled “Оглушення в кінці слова”

Перед паузою дзвінкий приголосний вимовляється глухим:

В українській кінцевий дзвінкий зберігається (дуб [дуб]), а в литовській оглушення в кінці слова — норма вимови.

Дзвінкий чи глухий — вирішує наступний

Section titled “Дзвінкий чи глухий — вирішує наступний”

У групі приголосних перший уподібнюється до наступного: перед глухим стає глухим, перед дзвінким — дзвінким. Пишемо ж так, як у корені:

Пишемо Чуємо Що відбувається
vidpadis (устілка) [вʹітпадʹіс] d → [т] перед p
sprogsta (вибухає) [спрокста] g → [к] перед s
užkurti (розпалити) [ушкурʹтʹі] ž → [ш] перед k
atbulas (задом наперед) [адбулас] t → [д] перед b
lakdavo (бувало, літав) [лаґдаво] k → [ґ] перед d
išdrožė (вистругав) [іждрожʹе] š → [ж] перед d

Свистячі й шиплячі теж уподібнюються: перший звук пристосовується до другого.

У розмовній мові це уподібнення буває не завжди — обидва варіанти чути.

М’якість у запозиченнях

Section titled “М’якість у запозиченнях”

Перед e, ę, ė, i, y, į, ie приголосні м’які — і в литовських, і в іншомовних словах: procesas [процʹесас], princesė [прʹінʹцʹесʹе], demonas [дʹемонас]. Не вимовляйте їх твердо, як в українському процес.

Голосний a, e, i, u разом із l, m, n, r в одному складі утворює змішаний дифтонг — довгий склад, який може мати наголос з інтонацією:

Дифтонг Приклади
al, am, an, ar alkanas, skambus, ranka, sargas
el, em, en, er gelmė, kempinė, kentėti, vertas
il, im, in, ir pilkas, kimba, pinti, virti
ul, um, un, ur pulkas, kumpis, šuns, kurti

Про інтонації таких складів (pìlkis / pil̃kis) — у правилі kirtis і priegaidės.

Джерела

Повідомити про помилку